Свято «Народні традиції в моїй родині»

Мета:  познайомити учнів з традиціями, обрядами, святами у кожній родині, з народними повір’ями, легендами, пов’язаними з родинними звичаями; виховувати любов до свого народу, країни, родини, бажання зберігати традиції родини; розвивати навички культурної поведінки. 

Вік учнів: 11-12 років.

Тривалість: 1 година.

Обладнання:   український одяг, хліб, сіль, рушники, назви світлиць, дерево-родовід, цукерки, пиріжки, гроші, гілочки  верби, гербарій лікарських рослин, чай, талісмани квітів.                                                 

 Куточок класу виділений під світлицю. Звучать українські пісні. Гостей зустрічають хлібом – сіллю на вишитому рушнику дівчина і хлопець в українському  одязі.

                               (українська музика  «Україно»)

Ведучий 1: За доброю традицією, ми сьогодні зустрічаємо дорогих гостей на нашому родинному святі хлібом – сіллю.

                                (вручається хліб-сіль)

Ведучий 2: Щиро запрошуємо у нашу своєрідну світлицю.

Ведучий 1: Сьогодні ми раді вітати дорогих гостей у нашій світлиці. На нашому святі зібралися ті, кому не байдуже, як далі будуть зберігатися і примножуватися наші прадавні звичаї, традиції, обряди.

Ведучий 2: Про них нам і розкажуть дівчата і хлопці. У кожній сім’ї, в кожній хаті є свої звичаї, традиції і обряди.

Рушник на стіні. Давній наш звичай. Не було, здається, жодної на Україні оселі, котрої б не прикрашали рушниками.

Ведучий 1: Хата без рушників, казали в народі, що родина без дітей. По тому, скільки і які були рушники,  створювалася думка про жінку, її дочок. Запрошуємо у Світлицю Рушникову.

Мати: У нашій родині рушник здавна передається з покоління в покоління. Рушник слугував не лише окрасою світлиці. На вишиваний рушник приймала повитуха немовля. На щастя на долю давала мати його, коли виряджала в дорогу сина, щоб оберігав від усякого лиха.

Дівчата! А чи знаєте ви, яке призначення має рушник на сучасному весіллі?

(відповіді дітей)

Мати: А чи вмієте ви вибирати узор на рушник?

Донька: Мамо, а скажіть, який краще візерунок на рушники брати, щоб такі були гарні …, ну … щоб такі, як ще ні в кого не було?

Мати: Рушники вміють говорити, по них людську долю читати можна. Я бережу ще рушники своєї матері, бабусі, бо вони були хорошими вишивальницями.

Донька: Ой, мамо, покажіть нам ті рушники!

                           (жінка дістає і показує усім)

Мати: Коли збиратиметесь, заміж придивляйтеся уважно до вишивки, що цвістиме на вашому весільному рушнику. Мудрі люди кажуть, що від тієї вишивки і доля залежатиме. Низ рушника – то світ пращурів: квіти і листя мусять дивитися вниз, аби усі померлі родичі благословили ваш шлюб. Середина рушника – то радість і надії нареченої. І вишиті у середині мають бути квіти лілеї, очерет. Вони – дівочий цвіт, колоски – аби було в її хаті достатку усякого.  У верхній же частині рушника має бути дерево життя, а на ньому обов’язково дві пташки у вітах – аби щастя і злагода були у родині.

Донька: Мереживом виткане наше життя. Душею свій час відчуваєш. І буде настільки цікавим буття,Які в нього нитки вплітаєш. І все, що хвилює твої почуття, Передано кимсь вже чудово. Повірте, це дивне таке відчуття, Як з пензлем змагається слово.

Ведучий 1:  Шануй батька і неньку – буде тобі скрізь гарненько.  У кожній родині свої звичаї, а в сім’ї Давиденко вивчають свій родовід.

Дівчинка: Подивіться на малюнок дерева. Які в нього корені, як багато гілок! Внизу вони товсті, а ті, що зверху, - маленькі. Кожну родину можна порівняти з цим деревом: корені – то мої пращури, стовбури – прадіди, великі гілки – мої дідусі та бабусі, а потім – мої тато й мама, а на самому вершечку – наймолодше покоління – це ми. Від кожної гілки відходять ще гілочки – це мої родичі, брати та сестри, тітки, дядько. Знати імена своїх рідних – це знати свій родовід. Як звати твоїх прадідів і чим вони займалися?

                                  (розповідь про свій родовід)

Ведучий 2: Наступна світлиця «Щедриків і Маланок».  Щедрівка – це щедрі побажання рідним і близьким, щедре частування гостей, побажання статків у наступному році.

Хлопець 1: Щедрівки – відбивали настрої і бажання простого народу, будили його уяву про краще життя, зачаровували слухачів щедрістю слова. цим забезпечували собі довге життя.

Хлопець 2:

                            Щедрий вечір, добрий вечір,

                            Людям на здоров’я!

                            Спасибі тобі, пане господарю,

                            Що звелів нам колядувати.

                            Вимітай двори, застеляй столи,

                            Буде до тебе три гості разом, усі за разом.

Хлопець 3:

                            Перший гість – ясне сонце,

                            Другий гість – ясен місяць,

                            А третій гість та дрібний дощик.

Хлопець 4: 

                            Як похвалиться ясне сонце:

                             «Як я зійду рано в неділю,

                            То зрадується увесь мир хрещений

                            Та ще й народжений.»

                            Як  похвалиться дрібний дощик:

                            Як я упаду на мая, то зрадується

                            Жито, пшениця, усяка пашниця.

Дівчина 1:

                            А на свято Маланки маланкували дівчата.

                            Бажали усім щастя, здоров’я,

                            Добробуту, що в майбутньому.

                            Мало обов’язково здійснитися.

                            І за Маланкування давали цукерки, пиріжки, гроші.

Дівчина 2: Їхні співи були свого роду добрими закляттями. Ну, що дівчата покажемо хлопцям, як ми співаємо?

Дівчина 3:

                                      Щедрик, щедрик, щедрівочка.

                                      Прилетіла ластівочка,

                                      Стала собі щебетати,

                                      Господаря викликати:

Дівчина 1:

                                      Вийди, вийди, господарю,

                                      Подивися на кошару.

                                      Там овечки покотились.

                                      А ягнички народились.

Дівчина 2:

                                      В тебе товар весь хороший,

                                      Будеш мати мірку грошей,

                                      Хоч не гроші, то полова,

                                      В тебе жінка чорноброва.

Всі: Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка.

(Діти дають цукерки, гроші.)

                               (український танок «Подоляночка» )

Ведучий 1: Великдень у народі завжди вважався головним весняним святом. У Великий піст, коли земля очищалась від снігу дівчата починали закликати  весну.

Дівчина: 

                                      А вже весна скресла,

                                      Що ти нам принесла?

                                      Принесла вам росу,

                                      Дівоцьку красу.

                                      Гей, дівчата, весна красна,

                                      Зілля зелененьке.

Ведучий 2: Давайте завітаємо у світлицю Вербну. Неділя за тиждень перед Великоднем зветься Вербною, а тиждень – Вербним тижнем.

Хлопець: У Вербну неділю освячували в церкві лозини верби, якими потім шмагали домочадців та худобу, приговорюючи: «Верба хльост, бий до сліз, рости на здоров’я.»

(б’ють один одного)

Дівчина 1: Верба б’є, не я б’ю, за тиждень Великдень, недалечко червоне яєчко.

Хлопець 2:

                                      Будь великий, як верба,

                                      А здоровий, як вода,

                                      А багатий, як земля!

Хлопець 1: Вербі приписують особливу лікувальну та магічну силу. Гілочки Свяченої верби використовують при лікуванні хвороб, для захисту від бурі і пожежі.

Дівчина: Вербами обсаджують криниці, щоб вода була «пригожа та здорова».

Хлопець: Освячені котики кидають в кашу та їдять її в повній вірі, що через ті котики передається людям сила весняної енергії на цілий рік.

(Байка «Батьківське навчання»)

(Вальс квітів)

Ведучий 1: Давним-давно, коли Земля мала тільки сіре та зелене вбрання, веселка піднялася дуже близько до Сонця і почала танути. Її кольорові краплі пролилися вниз – так з’явилися на Землі квіти.

А у гості ми завітаємо до «Бабусі Медуниці»

Дівчина: У нашій родині збиранням квітів займаються дуже давно. Навесні і влітку  ходимо у поле, ліс за лікувальними травами. Після ми їх сушимо: тоненьким шаром викладаємо на газети і кожного дня мішаємо, потім перекладаємо у картонні ящики. Хочу дати декілька порад моєї квіткової аптеки:

Ромашка – відвар квітів використовують при застудних захворюваннях, бронхіті, під час зубного болю, болях у шлунку, купають немовлят, миють волосся; у косметиці ромашку використовують для виробництва кремів, лосьйонів, шампунів.

Календула. Мазі, зроблені з календули, загоюють рани, а настої лікують шлунок і печінку.

Дівчина: А я хочу поділитися деякими рецептами заварювання чаю. Рецептів його безліч, але головним інгредієнтом є калина та яблука. Стародавній рецепт яблучного чаю: 1л води, 200 гр. скоринки кислих яблук. Злегка підрум'янити у духовці, скоринки покласти в холодну воду, дати закип'яти  і настоятися 10-15 хвилин. Покласти 2-3 л. м’яти.

Щоб смак був витонченим не треба добавляти цукор, смачніше мед. І останній найпростіший секрет  це любов, якщо ви вкладете у напій свої гарні почуття то він буде смачніше. Приємного чаювання.

Дівчина: Квіти також є талісманами за місяцем народження:

Січень – гвоздика                                Липень - козолист

Лютий – фіалка                                    Серпень - гладіолус

Березень – нарцис                              Вересень - айстра

Квітень – горошок пахучий                Жовтень - календула

Травень – лілія                                       Листопад - хризантема

Червень – троянда                                Грудень – нарцис

Хай ці талісмани завжди приносять вам вдачу. (роздають талісмани)

Ведучий 1: Ось і закінчилась наша подорож. Бажаю вам зберігати ваші родинні традиція і обряди та передавати їх своїм дітям. Дякую всім.

                            Мої любі друзі! Вітаю зі святом,

                            Вам зичу здоров’я і щастя багато.

                            Несіть радість людям і своїй родині,

                            Хай добре живеться нам всім в Україні!